Ініціатива введення поштових марок належала Роланду Хіллу, генеральному поштмейстеру Великобританії. До цього в якості плати за поштові пересилання існував спеціальний поштовий збір з адресатів. З появою марок поштові витрати оплачували вже відправники листів, наклеюючи марки певного достоїнства на конверт.
Перші в історії марки, названі «Чорний пенні» (англ. Penny Black), були випущені 6 травня 1840 у Великобританії.
У Росії поштові марки були введені в 1858 році.
Крім поштових знаків, в деяких країнах існували ще телеграфні, податкові, штемпельні марки, але для цих цілей часто вживали і поштові марки.
На початку XX століття на штемпелі в США поміщали метеорологічні вказівки, повідомлялось кожного ранку метеорологічною станцією деяким поштовим конторам, так що отримувач листа знаходив в штемпелі вказівки про наступну зміну погоди.
Спочатку марки відділялися від листа за допомогою ножиць, але внаслідок повільності цього способу вдалися до проколювання проміжків між марками. До теперішнього часу повсюдно на краях марок вибиваються зубчики за допомогою особливої марочне-перфорационной машини, винайденої у 1847 році ірландцем Генрі Арчером і вдосконаленою їм в 1852 році, коли англійське поштове управління купило у нього право на машину за 4000 фунтів стерлінгів.
Клей для марок готується із суміші гуммі з декстрином і глюкозою і наноситься на марки за допомогою машин, причому вживали клей з розрахунку близько 16 кг на 400 000 марок.
Практично у всіх країнах значна частина марок випускається з початковою метою їх продажу колекціонерам, що дозволяє державі отримувати значні доходи, не пов’язані безпосередньо з поштовими послугами.
У 1847 році на острові Святого Маврикія вийшли дві невеликі марки, які отримали у філателістів у зв’язку з їхнім кольором власні назви «Блакитний Маврикій» і «Червоний Маврикій». Останній раз конверт з двома Маврикій був проданий після напружених аукціонних торгів за 2,5 млн. доларів.
Немає коментарів:
Дописати коментар